Як людина оцінює себе в групі осіб, свої плюси і мінуси - із усього цього складається самооцінка, тобто уявлення про себе. У різний час самооцінка може змінюватися, але її база, основа, без сумніву, формується в ранні роки життя. На формування самооцінки дитини впливають мама з татом, друзі з товаришами і навіть викладачі.
Від чого залежить самооцінка у дитини?
Коли людина з'являється на світ, вона нічого про себе не знає. Тому самооцінка дитини формується з того, як із нею розмовляють мама і тато, які почуття вони мають до дитини. Звичайно, уже в шкільний час позитивну самооцінку формують успіхи в тій чи іншій сфері. Якщо сім'я постійно звертає увагу на те, що малюк усе робить неправильно, ставлять за приклад ровесників, то самооцінка дитини, звичайно, буде знижуватися. Безмежні компліменти також призводить до неадекватної самооцінки, аж до того, що в майбутньому людина не зможе знайти собі пару.
Не варто пов'язувати поведінку дитини з його особистістю. Наприклад, розбив син тільки що куплений телефон – усе, «ти поганий». У даному випадку поганий вчинок, а дитина - хороша. У юному віці людям властиво думати, що весь світ крутиться навколо них, і настрій тата, роздратованість старшої сестри пов'язують із собою. Від цього у дитини розвивається почуття провини, знижується самооцінка. Важливо донести, що у дорослих свої причини для смутку.
Види самооцінки у дітей
Визначають 3 види самооцінки: нормальна, завищена й занижена.
- Нормальна. Дитина адекватно себе оцінює, і її поведінка виражається так:
- немає страху пробувати нове;
- може знайти рішення проблеми самостійно, але якщо не виходить, уміє звернутися за допомогою;
- визнає свої помилки і виправляє їх;
- нормальна комунікація з однолітками.
- Завищена. Дитина переоцінює свою значущість. Завищена самооцінка виражається в:
- егоцентризмі;
- хворобливому сприйнятті критики;
- залученні уваги будь-яким способом;
- агресії у спілкуванні з однолітками, бажанні принизити інших.
- Занижена самооцінка характеризується:
- тривогою і невпевненістю в собі;
- сором'язливістю;
- недовірливістю та страхом бути обдуреним;
- замкнутістю й вразливістю;
- негативним настроєм.
Причини низької самооцінки
Занижена самооцінка перешкоджає нормальній взаємодії з іншими людьми, заважає спілкуватися і заводити нові знайомства, не дає вільно розвиватися новим умінням. Діти із заниженою самооцінкою бояться пробувати нове, тому що страх невдачі занадто великий - вони впевнені, що у них нічого не вийде.
Причини низької самооцінки у дітей:
- Недоліки зовнішності;
- Закиди з боку старших з будь-якого приводу;
- Невдачі, про які дитина боїться розповісти, якщо ви її лаєте за це;
- Фінансові проблеми в родині (наприклад, немає такого крутого ґаджета, як у Артема);
- Агресивна або неблагополучна атмосфера вдома.
Вчасно визначити, що у дитини виникли якісь проблеми із самооцінкою, досить просто, якщо завжди звертати увагу на те, наскільки легко дитина береться за щось нове, що говорить про своїх однолітків. Також можна скористатися нескладними психологічними тестами. Наприклад, запропонувати дитині зобразити себе в колі сім'ї. Якщо вона намалює себе набагато меншим порівняно з іншими на малюнку, це говорить про занижену самооцінку.
Важливими критеріями оцінки дитини є також успіхи в школі, її поведінка, зовнішній вигляд, фізичні здібності, соціальний статус. Перші два пункти мають значення для батьків і вчителів (вихователів), а решта - для однолітків.
Якщо дитині 8 років, вона починає сама аналізувати себе, свої досягнення, своє місце серед оточення, спираючись на те, як її оцінюють інші люди.
Важливо бути дуже уважними та вчасно сприяти формуванню здорової самооцінки, допомагати дитині правильно розуміти свої і чужі емоції, почуття та дії.
Як підняти самооцінку дитини?
Маленьких школярів потрібно частіше підбадьорювати, виявляти повагу, підкреслювати досягнення, тому що в цьому віці вони сприймають себе через оцінювання батьків і вчителів, а якщо оцінки в школі раптом пішли не дуже хороші, то й мотивація до навчання знижується. Напевно, тому в перших класах замінили оцінки смайликами.
Психологи дають батькам деякі поради, як підвищити самооцінку дитини.
- Частіше відзначайте чесноти дитини, рідше порівнюйте з однолітками.
- Поважайте бажання, почуття, думки, інтереси. Дитина може бути в поганому настрої - це нормально. Вона може хотіти іграшку - і це теж нормально. Не беріть без дозволу особисті речі, а у дітей старшого віку не треба нишпорити в рюкзаку. Шанобливе ставлення до дитини сприятливо впливає на формування її самооцінки.
- Приблизно з шести років діти починають дуже чітко ототожнювати себе з батьками своєї статі. Дівчинка звертає увагу, як мама тримається в суспільстві, чи обстоює вона свою думку, чи вважає себе привабливою, розумною. Дівчинка, що підростає, мимоволі копіює мамину поведінку і ставлення до себе.
Щоб підняти самооцінку дитини, створюйте навколо неї ситуацію успіху. Якщо їй цікава музика, не варто вести на бокс. Нехай дитина займається тим, що у неї гарно виходить. Оточіть особистість, що підростає, заслуженою похвалою, тоді дитина виросте з адекватною самооцінкою і буде знати собі ціну.
Самооцінка у дитини віком 5-7 років
Самооцінка у дошкільнят часто завищена. На перших кроках свого життя малюки вчаться оцінювати себе, та іноді роблять це неправильно, особливо, якщо батьки будь-який їхній вчинок супроводжують компліментами. Якщо не перегинати палицю, то завищена самооцінка дитини нормалізується. Недолік самоповаги у сина або дочки в цей час є найбільш небезпечним. Побачивши симптоми заниженої самооцінки, необхідно поміняти процес виховання, змінити свою поведінку з дитиною.
Самооцінка у дитини віком 7-10 років
Навчаючись у початковій школі, малюк у першому класі оцінює себе завищено. У другому самооцінка поступово знижується. У третьому дитина оцінює свої можливості і шанси нормально або занижено. Завищена самооцінка рідкісна в цьому періоді. На формування самоповаги в початковій школі сильно впливає навчально-виховний процес, а особливо, успішність із різних предметів. Учні молодших класів - це ще крихітки, тому при дедалі більшій їхній невпевненості і зниженні самооцінки не варто звертати увагу на погані оцінки.
Самооцінка у дитини віком 10-15 років
У середній школі дитина може оцінювати себе об'єктивно. Вона дорослішає, займається самоаналізом. Але занижена самооцінка у підлітків має місце бути. Найчастіше вона пов'язана з труднощами в комунікації з ровесниками, а не з навчанням. Чужа думка про себе виходить на перший рівень у системі цінностей. Малюк дорослішає, але все так само чекає похвали від мами і тата. У цей час потрібно цікавитися його хобі, давати самостійно приймати деякі рішення. Надмірний контроль і зайві вимоги до відмінної успішності знизять самооцінку вашого сина чи дочки.
